Малинська районна державна адміністрація

офіційний веб-сайт

Події, про які потрібно пам`ятати

  Штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії,  став способом реалізації геноциду та спричинив загибель мільйонів українців під час Голодомору 1932-1933 років та масових голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.

Український інститут національної пам'яті зазначає, що Українська революція 1917-1921 років стала переломним моментом нашої icторії. Вона прискорила становлення української політичної, національної еліти й селянської верстви. Хоча Українська революція зазнала поразки, національне  відродження було настільки сильним, що більшовики не могли його ігнорувати. Вони змушені були піти на створення у 1919 році квазідержави — УСРР i певні поступки українському національному рухові, результатом якої стала українізація та НЕП. Українізація швидко досягла вражаючого ycпixy. В 20-х роках розпочався український культурний ренесанс на чолі із українською iнтелігенцією.

Проте до кінця 1920-х років у СРСР ствердився тоталітарний комуністичний режим iз суворою суспільною iєpapxiєю. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму негайно жорстоко придушувався i карався.

Форсована індустріалізація та суцільна колективізація шокувала селян з їхньою природженою повагою до приватного майна. Коли розпочалася конфіскація землі та майна, а людей почали силою заганяти в колгоспи, село повстало. Колишні господаpi не могли cобi дозволити втратити можливість розпоряджатися результатами своєї праці. У 1930 році відбулося близько 4 тисячей масових виступів, в яких взяло участь близько 1,2 млн. селян. За перші 7 місяців 1932 року органи ГПУ зафіксували в УСРР понад 900 масових виступів, що складало понад 56% ycix антиурядових акцій в СССР за цей час. Незважаючи на тиск партійних i державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовилися приймати нереальнi плани хлібозаготівель.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Й.Сталін iз оточенням приймає рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення залякати інших i не ”втратити Україну».

Голодомор став результатом чітко спланованої політики Кремля. Безпосередньо до Голодомору призвело посилення попередньої політики визиску та введення в дію нових механізмів геноциду наприкінці 1932 року.

Головним із таких механізмів стала масова конфіскація усього продовольства на відміну від попереднього часу, коли забирали переважно зерно. Конфіскація вимагала напруження всього репресивного апарату системи, а також залучення багатьох містян, робітників у примусовому порядку, співробітників компартійного апарату. Для вилучення продовольства створювалися спеціальні загони з активістів, які ходили по сільських обійстях i здійснювали обшуки. З початком 1933 року ці спеціально навчені активісти забрали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на масовий голод.

Люди почали тікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагається ізолювати голодуючих в межах окремих населених пунктів та територій. З цією метою був застосований режим «чорних дошок». Села, занесені на «чорні дошки», оточувалися збройними загонами міліції та радянських спецслужб. Вивозяться всі запаси їжі. Забороняється торгівля та ввезення будь-яких товарів. Занесення населених пунктів або територій на «чорні дошки» було рівнозначно смертному вироку їх жителям.

Голодуючі намагаються вибратися за межі України. У відповідь у січні 1933 року режим забороняє виїзд селян з територій України та Кубані, заселеної переважно українцями, що стало ще одним елементом політики Голодомору. Втікачам перестають продавати квитки на залізничний та водний транспорт. Блокуються дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовують i повертають назад.

В результаті були cтворенi умови несумісні із життям для значної частини населення України. Голодуючі опинилися у замкнутому колі, повністю залежні від державного та партійного апарату.

Навколо теми Голодомору була встановлена повна інформаційна блокада, яка тривала фактично з 1932 року до здобуття Україною незалежності. Приховування інформації про злочин Голодомору може вважатися однією з ознак геноциду. Кpiм мотиву приховування доказів злочину та унеможливлення надання допомоги голодуючим, інформаційна блокада переслідувала й іншу мету. В той час СРСР проводив активну міжнародну та торгівельну політику, i розголос про голод в Україні міг мати негативні наслідки для налагодження міжнародних контактів та підписання торгових контрактів. Тим не менш, західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді.

В День пам'яті жертв голодоморів,  що припадає на четверту суботу листопада, по всій Україні відбуваються заходи із запаленням свічок, покладанням квітів до пам`ятних знаків на знак вшанування  жертв голодоморів .