Малинська районна державна адміністрація

офіційний веб-сайт

Управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації інформує

Особливості праці та захисту прав неповнолітніх

Застосування трудового законодавства при працевлаштуванні неповнолітніх

ЗАПИТАННЯ - ВІДПОВІДІ

Запитання: Якого віку дитина вважається неповнолітньою?

Відповідь: Згідно з статтею 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Запитання: З якого віку дозволяється працевлаштування неповнолітніх?

Відповідь: Згідно з ст.188 Кодексу законів про працю України не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

 Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Запитання: Які особливості праці неповнолітніх?

Відповідь: 

  • Згідно з ст.24 КЗпП України з неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі.
  • Неповнолітнім особам під час прийому на роботу випробувальний термін не встановлюється (ст. 26 КЗпП).
  • Відповідно до ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
  • Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
  • Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП).
  • Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП ).
  • На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП).
  • Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
  • Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 190 КЗпП).
  • Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст.192 КЗпП).
  • Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).
  • Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час (ст.195 КЗпП).
  • Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст.199 КЗпП).
  • Відповідно до ст.75 КЗпП України та ст.6 Закону України «Про відпустки» особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
  • Відповідно до ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки» особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
  • Відповідно до ст.195 КЗпП України та ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.   
  • Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
  • Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою (ст.10 Закону України «Про відпустки»).
  • Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах (ст.10 Закону України «Про відпустки»).

Запитання: Чи може керівник підприємства звільнити з роботи за прогул 16-річну школярку без виплати заробітної плати за відпрацьований місяць.

Відповідь: Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

Окрім того, якщо неповнолітній працівник є членом профспілки, то звільнення за прогул має погоджуватися з виборним органом первинної профспілкової організації.

 Виплата заробітної плати проводиться за фактично відпрацьований час згідно з чинним законодавством.

Запитання: Трудовим договором, укладеним з неповнолітнім, передбачено виконання обов’язків з розповсюдження рекламних матеріалів. Чи має право керівник вимагати від неповнолітнього працівника здійснення робіт з розвантаження рекламної продукції?

Відповідь: Відповідно до ст.190 КЗпП України забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

 Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

 Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

 Крім того, у разі якщо трудовим договором не було передбачено виконання обов’язків з підіймання та переміщенням важких речей, працівник має право відмовитися від виконання обов’язків, не обумовлених трудовим договором.

Запитання: Чи має право керівник відмовити неповнолітньому працівнику надати відпустку в літній період, мотивуючі тим, що влітку більшість працівників перебуватиме у відпустці?

Відповідь: Відповідно до ст. 195 КЗпП України щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.

 Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

  Тому неповнолітньому працівникові необхідно  наполягти на наданні йому відпустки відповідно до законодавства у зручний для нього час.

Запитання: Чи може керівник вимагати від неповнолітнього (17-річного) працівника укладення договору про повну матеріальну відповідальність?

Відповідь: Згідно з ст. 135-1 КЗпП України неповнолітні працівники не можуть нести повну матеріальну відповідальність на підставі договору про індивідуальну чи колективну (бригадну) матеріальну відповідальність до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

Запитання: Чи може суб'єкт господарювання укласти цивільно- правовий договір з особою, якій ще не виповнилось 18 років?

Відповідь: Для виконання певної роботи (надання послуги) підприємство може залучати неповнолітніх осіб на підставі цивільно- правового договору (далі - ЦПД).

 Порядок укладення ЦПД регулює Цивільний кодекс України ( далі – ЦКУ).

Але при укладенні цивільно-правового договору необхідно враховувати, що згідно з п. 2 ст. 203 ЦКУ особа, яка здійснює правочин, зокрема укладає ЦПД, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

 Відповідно до ст.32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа у загальному випадку має неповну цивільну дієздатність.

 Виняток складають неповнолітні, які: перебувають у шлюбі, записані матір’ю/батьком дитини, досягли 16 років і працюють за трудовим договором, досягли 16 років і зареєстровані підприємцями. Такі юні громадяни мають повну цивільну дієздатність (ст. 34 і 35 ЦКУ).

Враховуючі зазначене, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років, якій не надано повну цивільну дієздатність, не може самостійно укладати ЦПД на виконання робіт або надання послуг.

Тому такі договори з ними укладаються тільки з відома батьків (усиновителів) або піклувальників.

Запитання: Чи може бути визнана безробітною особа, молодша 18- річного віку? Відповідь: Відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон) зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

 Відповідно до ст. 43 Закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Підпунктом 13 пункту 1 статті 1 Закону визначено, що особи працездатного віку - це особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове 25 державне пенсійне страхування» пенсійного віку.

 Інших будь-яких умов для визначення особи працездатного віку законодавством не визначено.

Запитання: Чи може отримати виплату допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності особа, молодша 18-річного віку?

Відповідь: Відповідно до п.1 розділу VII Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015р. № 613 зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Запитання: Які додаткові гарантії мають громадяни, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, зокрема молодь?

Відповідь: Згідно з ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу належать до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

 Для працевлаштування зазначених громадян підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Роботодавці самостійно розраховують квоту, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно.

 Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

 Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.

 Статтею 26 Закону передбачено компенсацію 100% фактичних витрат зі сплати ЄСВ роботодавцям, які працевлаштовують на строк не менше 2-х років соціально незахищених громадян, направлених центром зайнятості.

Запитання: Яка тривалість та розмір допомоги по безробіттю для молоді, зокрема для незастрахованих осіб.

Відповідь: Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підриємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 № 613 молоді, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби та потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі реєстрації в установленому порядку як безробітної надається допомога по безробіттю тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (з 01.01.2019 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 610 грн.).